Вовк і вовчиця – білоруська казка

Перш ніж розпочати нашу казку, хотів порадити батькам на замітку інтернет-магазин http://babyshoesstyle.com.ua де знайдете багато класних товарів для ваших дітей по доступним цінам!

Розговорилася одного вовчиця з вовком.

- Погано тобі, вовк, живеться, – зітхає вовчиця.

- Чому? – Подивився на неї вовк.

- Та ти все по кущах волочишся, від людей ховаєшся.

- Хм, – пробурчав вовк, – ти ж теж від людей ховаєшся …

- Ні, я де хочу, там і ходжу, і ніхто мене не бачить.

- Ну, вже це ти брешеш, голубонька! – Не погоджується вовк. – Тебе бачать так само, як і мене!

- Що ж, – відповіла Вовчиця, – вір-не вір, а я правду кажу!

Покрутив вовк головою і каже:

- Коли так, то давай перевіримо. Я спираючись в кущах, а ти іди в поле. Подивимося, помітять тебе люди чи ні.

- Гаразд, – погодилася Вовчиця, – подивимося!

Сховався вовк у кущах, а вовчиця вийшла в поле. Побачили її орачі і підняли крик:

- Вовк, вовк! .. Бей вовка!

Почув вовк з кущів, що його поминають, затремтів від страху і гайда в ліс. Біжить і думає:

“Дивно: адже вовчиця на поле вийшла і нічого, а я в кущах сидів і мене побачили”.

Догнала його вовчиця і питає:

-Ну що, чия правда?

Віддихався вовк і каже:

- Твоя правда. Нічого не скажеш. Якби не перевірив, ніколи б не повірив.