Сто умів – Алтайська народна казка

Як стало тепло, прилетів журавель на Алтай, опустився на рідне болото і пішов танцювати. Ногами перебирає, крила то опустить, то підніме, головою крутить, шию згинає …

Бігла мимо голодна лисиця. Позаздрила вона журавлиной радості, заверещала:

- Дивлюся й очам своїм не вірю – журавель-танцює! А в нього ж, бідолахи, всього дві ноги!

Зупинився журавель, глянув на лисицю, а у тієї – одна, дві, три, чотири лапи! Журавель навіть дзьоб роззявив.

- Ой! – Крикнула лисиця. – Ой, у такому довгому дзьобі жодного-то зуба немає! ..

А сама на весь рот усміхається, свої зуби показує.

Закрив дзьоб журавель, голову повісив.

Тут лисиця ще голосніше засміялася:

- Ха-ха! Куди він свої вуха сховав? На голові вух не видно. Ей, журавель, а в голові у тебе що?

- Я сюди за моря дорогу знайшов, – мало не плаче журавель, – є, значить, у мене в голові хоч якийсь умишко …

- Ох і нещасливий ти, журавель, – говорить лисиця, – дві ноги да один розум. Ти на мене подивися: чотири ноги, два вуха, повен рот зубів, сто умів і чудовий хвіст!

З горя журавель витягнув довгу шию і побачив удалині людини з цибулею на плечі, з сагайдаком стріл у пояса:

- Лисиця, поважна лисиця, у вас чотири ноги, два вуха і чудовий хвіст, у вас повний рот зубів, у вас сто умів … Мисливець іде! Як нам спастися?

- Ой! Мої сто умів мені сто рад дають. Не знаю, якому слідувати …

Сказала і прошмигнула в нору борсука.

Журавель подумав: «Адже у неї сто умів», – і туди ж слідом за нею.

Мисливець такого ще не бачив, щоб журавель і лисиця разом жили.

Засунув руку в нору, вхопив журавля за довгі ноги і витяг його на світ. Крила у журавля розпустилися, повисли, очі ніби скляні, навіть серце не б’ється.

«Задихнувся, вірно, в норі», – вирішив мисливець і жбурнув журавля на купину.

А лисиці не терпиться дізнатися: «Куди це журавель ногами вперед поїхав?»

Визирнула з нори і потрапила в мисливський мішок!

«Мабуть, і журавля в мішок кину, – розсудив мисливець, – все ж згодиться собакам на вечерю».

Обернувся, глянув на купину, а журавля-то і немає! Високо в небі летить він, навіть стрілою не дістанеш.

Так попалася лисиця, у якої було сто умів, повен рот зубів, чотири ноги, два вуха і чудовий хвіст.

А журавель одним умішком пораскінул, та й то зметикував, як врятуватися.