Два морозу – білоруська казка

Гуляли по полі два морози, два рідних брата – мороз Синій ніс і мороз Червоний ніс.

Гуляють-погуливают морози, друг дружку похваливают. А ніч світла, світла. Просторо морозів на волі.

А тихо, так тихо, ніби живої душі не лишилося на світі. Перебігли морози з поля на ліс. Бігають, пощелкивают, з дерева на дерево перестрибують, зайчиків лякають. З лісу в село заскочили і давай по дахах стріляти!

- Еге, – каже мороз Синій ніс,- всі поховалися, бояться на двір вилізти.

- Нехай тільки вилізе хто-небудь – задамо йому страху,- відповідає мороз Червоний ніс.

Стало світати. Повалив з труб дим густий. Заскрипіли колодязі. Повиходили чоловіки з хат. Хто молотити пішов, хто в ліс по дрова збирається.

- Стривай-но, брате,- сказав мороз Червоний ніс.- Давай побіжимо з тобою на дорогу в поле.

І побігли вони знову в поле. Стоять поряд, подорожніх чекають.

Заскрипіли сани на дорозі. Задзвонив десь дзвіночок під дугою.

В санях селянин сидить, поганяє коника. А за саньми ухарский візок пливе, дзвіночок дзвенить.

- Ну, чекайте-но,- каже мороз Синій ніс.- Ти біжи за мужиком, а я за паном.

І побігли вони подорожніх морозити.

Довго біг мороз Синій ніс, поки пана наздогнав. Нарешті наздогнав, під шубу заліз. Тепло виганяє звідти. Поеживается пан, ноги мерзнуть, холод по тілу пішов, панський ніс посинів. А мороз Синій ніс тільки сміється. Ледь до смерті пана не заморозив.

А мороз Червоний ніс наздогнав селянина і давай його морозити.

- Еге, мороз не жартує,- каже селянин. Зліз він з саней, ногами тупає, по плечах сплескує руками. Пробіг так з півверсти, йому і жарко стало. Сів собі в сани, їде – і горя мало.

- Ну, стривай же, брате: пройму я тебе, коли дрова рубати будеш.

Заїхав чоловік у ліс. А мороз Червоний ніс обігнав його, в лісі чекає. Випріг коніка селянин, взяв сокиру та почав рубати – жарко стало йому. Скинув кожух. А мороз зрадів: заліз в кожух і давай там білі кросна ткати.

Зробив кожух білим як сніг.

Нарубав дров людина, до кожуха йде, а він весь обмерз.

- Еге, братику, так ти тут?

Взяв кнутовище так як став молотити – ледве живий вискочив мороз Червоний ніс і прямо в ліс.

Розсердився мороз Червоний ніс на селянина, але нічого з ним вдіяти не може.